замістити
Смотреть что такое "замістити" в других словарях:
замістити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
заміщення — я, с. Дія за знач. замістити. •• Замі/щення і/мпорту ек. політика заміщення імпортних товарів вітчизняною продукцією. Реа/кція замі/щення хімічне перетворення, за якого атоми одного елемента в молекулі сполуки заміщуються атомами іншого елемента … Український тлумачний словник
заміщений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до замістити. || замі/щено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
заступати — I = заступити (тимчасово виконувати обов язки, функції кого / чого н.), заміщати, заміщувати, замістити, заміняти, замінювати, замінити; підміняти, підмінювати, підмінити (на короткий час) II ▶ див. закривати 1), захищати 1), перегороджувати 2) … Словник синонімів української мови
валентність — валентность valence, active valence *Valenz, Wertigkeit 1) Число, яке показує, з скількома одновалентними атомами може сполучатися атом одного елемента або сполуки; скільки таких атомів він може замістити. 2) Здатність атомів віддавати або… … Гірничий енциклопедичний словник
попереводити — джу, диш, док., перех. 1) Перевести через що небудь або з одного місця на інше багатьох. 2) Перемістити з одного місця в інше багато чого небудь. 3) Перемістити на інше місце роботи, навчання і т. ін. багатьох. || Перевести в інший клас, розряд і … Український тлумачний словник
вольныи — (178) пр. 1.Действующий по собственной воле: и почаша Володимерци молвити. мы ѥсмы волна˫а кнѩзѩ при˫али к собѣ. и кр(с)тъ цѣловали на всемь. а си ˫ако не свою волость творита. ЛЛ 1377, 126 об. (1176); то же ЛИ ок. 1425, 24 (1175); что ѥсть жена … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)